EN

  • EN

  • UA

  • EN

  • UA

Наукометричні бази даних та чому варто публікуватись у поважних виданнях

Для досліджень авторів, що публікуються у наукових виданнях та оцінювання самих видань використовуються різноманітні метрики – параметри, які визначають наскільки публікація корисна та помітна серед інших, як ця робота, або збірка робіт впливає на науковий та реальний світ тощо. Так, наприклад, особистий вплив науковця, важливість та популярність його публікацій визначається такими метриками:
● h-index – (індекс Гірша) – метрика, яка вимірює продуктивність та вплив науковця або журналу на основі кількості опублікованих робіт та кількості цитат до них. h-index розраховується таким чином: науковець має індекс h, якщо h з його Np статей мають принаймні h цитат кожен, а інші (Np - h) статті мають ≤ h цитат.i10-index - це метрика, яка вимірює кількість наукових публікацій автора, які мають принаймні 10 цитат.
 SJR (Scimago Journal Rank) - це метрика, яка прагне відобразити вплив предметної області, якості та репутації журналу на цитування. Вона розраховує престиж журналу, враховуючи значення джерел, які його цитують, а не рахуючи всі цитати однаково. Інакше кажучи, ця метрика вимірює науковий престиж журналу, враховуючи не тільки кількість цитат, але й якість цитуючих журналів.
● SNIP (Source Normalized Impact per Paper) - це метрика, яка вимірює цитування, отримані статтями у журналі, у порівнянні з очікуваними цитатами для предметної області. Або, це можна сформулювати інакше: ця метрика вимірює контекстуальний вплив цитування, нормалізуючи цитати на основі того, скільки цитат очікується в галузі дослідження.
● Field-Weighted Citation Impact: ця метрика показує, наскільки часто стаття була процитована порівняно з іншими статтями у тому ж полі досліджень .Altmetrics - це новий клас метрик, який вимірює соціальний вплив наукових робіт шляхом аналізу згадок у соціальних медіа, новинах, блогах тощо.
h-індекс та інші метрики можуть відрізнятися між різними галузями науки через різницю у практиках публікації та цитування. Наприклад, у деяких галузях науки, таких як математика або теоретична фізика, статті можуть мати менше цитат, але все ще мати значний вплив. Водночас у галузях науки з високою швидкістю публікацій, таких як біологія або медицина, статті можуть мати багато цитат, але мати менший вплив.Тому порівняння h-індексу та інших метрик між різними галузями науки може бути неточним. Замість цього, краще порівнювати h-індекс та інші метрики всередині однієї галузі науки.
Для оцінювання збірок наукових публікацій, зокрема, журналів можна застосувати такі метрики:● Impact Factor - це метрика, яка вимірює середню кількість разів, коли статті з журналу цитують протягом певного періоду часу. Це широко використовується як показник значущості журналу у його галузі. Impact Factor розраховується як кількість всіх вхідних цитат, поділена на кількість звичайних наукових статей: IF = (CF + CR) / NR.● CiteScore - це щорічне значення, яке вимірює вплив цитування на заголовок (тобто журнал, серію книг, матеріали конференції або торговий журнал; включає спеціальні випуски). На основі Scopus вона забезпечує оцінку впливу цитування журналу на 27 200 заголовків (у 2021 році), на 15 300 більше, ніж Impact Factor.● CiteScore включає у знаменник усі статті, незалежно від того, чи є вони передньою частиною, чи науковими статтями: CS = (CF + CR) / (NF + NR) . CiteScore розраховується на основі кількості цитат до документів (статті, огляди, конференц-папери, розділи книг та документи з даними) журналом протягом чотирьох років, поділених на кількість тих самих типів документів, проіндексованих у Scopus і опублікованих протягом цих же чотирьох років.● CiteScore та Impact Factor - це дві метрики, які використовуються для оцінки впливу наукових журналів.● Eigenfactor - ця метрика оцінює значущість журналу у науковій спільноті шляхом аналізу структури мереж цитувань між журналами.

Хоча наведений перелік і не є повним, вказані метрики допомагають оцінити значущість та вплив наукових журналів, їх публікацій та авторів.
Такі метрики, як Impact Factor, CiteScore, SNIP та SJR, розраховуються на основі кількості цитат до статей у журналі та не залежать від країни видання журналу. Однак слід зауважити, що практики публікації та цитування можуть відрізнятися між різними країнами, тому порівняння метрик між журналами з різних країн може бути неточним. Крім того, деякі країни можуть мати більше наукових журналів або більше ресурсів для публікації наукових досліджень, що також може вплинути на порівняння метрик. Таким чином, хоча метрики наукових журналів можна порівнювати між різними країнами, слід бути обережним при інтерпретації результатів.

Говорячи про наукометричні бази даних, серед існуючих ресурсів для науковців варто виділити Google Scholar.

Це, водночас база даних наукових досліджень та безкоштовний пошуковий сервіс, який надає простий спосіб шукати наукову літературу. Він дозволяє користувачам шукати журнальні статті, тези, книги, резюме та судові рішення з різних джерел, професійних товариств, онлайн-репозиторіїв, університетів та інших вебсайтів. Google Scholar також надає метрики для науковців та журналів, такі як h-index та i10-index. Це може бути корисним для оцінки продуктивності науковця або значущості журналу. Проте, важливо пам’ятати, що Google Scholar використовує будь-які дані, які можуть і не бути науковими публікаціями. Тому слід обережно ставитись до результатів пошуку у ньому, хоча варто зазначити, що, переважно, Google Scholar допомагає отримати релевантні результати пошуку та цитування. Google Scholar дозволяє знаходити наукові статті на багатьох різних мовах. Користувач може задіяти функцію пошуку Google Scholar, щоб шукати статті за ключовими словами будь-якою мовою, яку підтримує Google. Крім того, можна використовувати функцію налаштувань мови у Google Scholar, щоб обрати мови, які потрібно використовувати для пошуку.
Щоб зареєструватися у Google Scholar, потрібно мати обліковий запис Google. Перейшовши на сторінку Google Scholar (
https://scholar.google.com.ua/ ) та натиснувши на посилання "Мій профіль" у лівому верхньому куті сторінки можна налаштувати свій профіль Google Scholar, додавши інформацію про себе та свої наукові публікації. Реєстрація у Google Scholar безкоштовна та дозволяє вам користуватися всіма функціями пошукового сервісу

Illustration
Illustration

Scopus - це одна з найбільших баз даних наукових публікацій, яка містить понад 70 мільйонів записів з більш ніж 5000 видавництв. Scopus надає інформацію про цитування статей, що дозволяє оцінити продуктивність науковця на основі кількості цитат до його / її робіт. Це база даних, яка містить авторитетні дослідження, ідентифікує експертів та забезпечує доступ до надійних даних, метрик та аналітичних інструментів. Більше про публікації, що індексуються у Scopus можна дізнатись тут: https://www.elsevier.com/solutions/scopus. Scopus індексує контент понад 25 000 видань 7 000 видавців, які ретельно перевіряються та обираються незалежною експертною радою. Повний список журналів, що індексуються Scopus, можна знайти на їхньому сайті https://www.scopus.com/sources.

Scopus - це база даних наукових публікацій, яка належить компанії Elsevier. Доступ до Scopus зазвичай надається через установи, такі як університети або дослідницькі організації, які підписуються на послуги Elsevier. Заклади вищої освіти України з початком війни отримали підтримку від компанії Elsevier у вигляді безкоштовного використання сервісів та ресурсів видань, що входять до Scopus. Автори публікацій у Scopus отримують персональний кабінет із переліком всіх публікацій та метрик за наявності 2-х опублікованих у цих виданнях статей. При цьому потрібно бути уважним при виборі журналу, адже щорічно перелік наукових збірок переглядається і ті наукові журнали, які минулого року були у переліку Scopus, цього року можуть у ньому і не бути. Відповідно, публікації, які мали статус публікації у журналі Scopus такими вже не будуть, якщо журнал виключено із переліку видань Scopus.
Ще одна наукометрична база даних, яку поважають науковці - Web of Science - база даних наукових публікацій, яка належить компанії Clarivate Analytics. Web of Science надає доступ до статей з багатьох різних галузей науки та має сильну репутацію серед науковців.
Як і Scopus, Web of Science - кураторська база даних, що означає, що всі публікації, які включені до неї, проходять процес оцінки якості. Щоб наукова публікація була включена до Web of Science, вона повинна бути опубліковані у журналі, який індексується у Web of Science. Web of Science індексує журнали з різних галузей науки, які відповідають певним критеріям якості. Якщо публікація оприлюднена у журналі, який індексується у Web of Science, вона автоматично буде включена до бази даних.
Для доступу до наукової колекції публікацій, що надають компанії Elsevier та Clarivate, варто звернутись до наукового відділу закладу освіти, або, як у нашому випадку, до працівників кафедри управління та адміністрування КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» та отримати можливість доступу до вказаних колекцій.